21 ЛЮТОГО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Міжнародний день рідної мови був проголошений на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. Датою святкування обрали 21 лютого на честь подій 1952 року в Дацці (нині столиця Бангладеш), де під час демонстрації за визнання бенгальської мови офіційною, поліцією було вбито кількох студентів. Відтоді цей день символізує боротьбу за право говорити рідною мовою та підкреслює важливість мовного різноманіття.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України, Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
В Україні День рідної мови набуває особливого значення, адже українська мова протягом століть зазнавала утисків та заборон. З 1622 року до розпаду СРСР було зафіксовано 58 випадків заборони використання української мови.
Особливо руйнівним був Валуєвський циркуляр 1863 року, який стверджував: «Української мови не було, немає і бути не може». Попри ці перешкоди, українці зберегли свою мову, яка є основою національної ідентичності та культури.
Міжнародний день рідної мови – це нагадування про цінність кожної мови та необхідність її збереження.
Кожна мова — це набагато більше, ніж просто слова. В мові концентруються національні традиції та цінності. Якщо суспільство має повагу до різних мов, значить, воно поважає всі культури.
Володіння рідною мовою є головним критерієм соціальної ідентичності й самодостатності людини та нації. Слово є базовим принципом свідомості нації, саме у мові закладене все різноманіття національного бачення світу. Рідна мова формує світогляд, передає традиції та об'єднує покоління. Збереження та розвиток рідної мови сприяє культурному багатству та різноманіттю світу.